Як важливо зупинитися
Як важливо зупинитися...зупинитися в щоденній круговерті метушливого міста. Видихнути і озирнутися по сторонах. Хоча б на кілька хвилин забути про всі рутинні клопоти і невідкладні справи і перевести подих. На мить зупинити стрімкий галоп, в якому несе нас життя, і зануритися в стан спокою. Загальмувати на крутих віражах і взяти тайм-аут…
Як важливо зупинитися...але горять терміни, не виконуються плани, проблеми валяться одна за одною, термінові запити, питання, що вимагають нашого негайного уваги і оперативного реагування... часом нам здається, що життя все більше схожий на вимотують американські гірки, і зупинити цей атракціон у нас немає ні сил, ні можливостей... ми задихаємося під вантажем термінових справ, прагнемо осягнути неосяжне – і, абсолютно вимотавшись, з часом знесилено сходимо з дистанції. На зміну колишньому ентузіазму і рішучості, з якими ми ще недавно бралися за нові проекти, приходить втома, потім-байдужість, після-апатія…
Ми самі себе заганяємо, із завидною завзятістю, гідним кращого застосування, спалюючи власні енергетичні запаси. І, щоб не вичерпати їх все до залишку, кожному з нас потрібен перепочинок. Перепочинок напередодні нового старту. Так-так, щоб в наше життя прийшли довгоочікувані зміни, нам необхідно одного разу зробити зупинку і озирнутися навколо.
Уповільнитися. Завмерти на мить. Як завмирає на частки секунди спортсмен, перед тим як зробити черговий ривок. Як скидає швидкість водій перед крутим поворотом. Як зупиняється перед рішучим кроком вниз парашутист. Як затримує дихання плавець перед зануренням на глибину або піаніст перед фінальним акордом.
Нам всім необхідні паузи - щоб мати можливість рухатися далі, розвиватися, рости. В іншому випадку ризикуємо опинитися в ситуації, що наш тривалий і безперервний забіг зупинять обставини. Саме життя змусить взяти тайм-аут-несподіваними хворобами, непередбаченими обставинами, які змусять «переключитися» зі звичного ритму життя, і навіть часом природними катаклізмами. Згадайте, у вас ніколи не виникала ситуація, коли вже на фінальному етапі підготовки якогось проекту або запуску нового продукту, коли і так рук катастрофічно не вистачає і часу на те, щоб все встигнути, в обріз, вас раптово валить з ніг висока температура?
Ось-ось, це саме воно…
У нашому житті все циклічно: день змінює ніч, після вдиху ми робимо видих, після зими незмінно приходить весна. Так задумано природою.
Так і людям потрібен перепочинок: після напруженого робочого тижня-вихідні, після одинадцяти місяців роботи-відпустка, після насиченого подіями дня – сон. І так у всьому. Навіть найдосконаліша техніка виходить з ладу, якщо її експлуатувати нещадно. Навіть найсильніша людина, яка звикла до важких фізичних навантажень, потребує відпочинку і розслаблення.
Кожному з нас необхідний такий відпочинок – час, коли ми не робимо нічого! Хвилини, коли занурюємося в себе і фокусуємося виключно на собі. Час споглядання. І як важливо зупинитися в цей момент…
... Я люблю неспішно пити каву, дивлячись у вікно, спостерігаючи за життя навколо. Це така своєрідна моя»кофемедітація". Люблю вийти в парк і дивитися, як білки закопують горіхи. У ці моменти я залишаюся наодинці з собою і природою!
Я занурююся в себе, зосереджуюся на собі, своєму диханні, тілі. Це так важливо! Як і сказати собі: «Я-жива, я-живу!» і буквально продихати ці слова! Іноді в такі миті на очі навертаються сльози радості, часом накочує смуток!
Але одне незмінно-я, як ніколи, в такі моменти торкаюся до свого життя! І як ніколи розумію-як важливо зупинитися!
