Зміни як супроводження нашого особистого розвитку

Коли ми починаємо працювати над собою, іноді це може призвести до розриву взаємовідносин з близькими людьми. І це нормально, коли одні йдуть з нашого життя, а нові приходять, адже зміни – це завжди супроводження нашого особистого розвитку.

Приходять ті, які приймають наші трансформації та поважають наш прогрес. Переростати партнера – це окей, і це не означає, що хтось краще чи гірше! Усі хороші, але й у всіх нас різні шляхи.

Раніше, років 20-30 тому, було простіше знайти людину, з якою можна було прожити довгий час, оскільки не було доступу до такої кількості інформації, та навіть швидкість пересування була набагато меншою, ніж зараз.

Сьогодні важче знайти життєвого партнера, з яким можна постійно рухатись разом і знаходити крапки дотику.
Це означає, що ми не стоїмо на місці, а докладаємо багато зусиль, щоб стати кращою версію себе.

Коли ми рухаємося вперед, то колишня версія залишається позаду, а нова – рухає нас далі.
Але в деяких моментах наші близькі люди, партнери можуть відчувати загрозу у наших змінах. Іноді ми самі лякаємося темпу наших змін. І це, знову ж таки, нормально!

Наше життя і темп розвитку стрімко пришвидшується.
Найголовніше – не допустити нашим страхам та невпевненості перешкоджати нашому шляху, не повертатись до старих реакцій та поведінки. Дати можливість хвилі розвитку вести нас до того, що нам потрібно зараз, до нового себе.

Ми приречені до розвитку та еволюції.
Я помітила, що в людей, які починають боротися з цією еволюційною хвилею, починаються різні проблеми зі здоров’ям та психологічним станом.

Якщо не чинити супротив, то в нашому житті з’являться потрібні люди, коли ми будемо до цього готові. Тоді, коли звільниться місце у нашому житті! Ми почнемо відчувати цих людей і створювати ситуації для покращення життя. Ми поступово станемо творцем своєї долі.
Це не означає, що усі проблеми зникнуть, бо завжди є якісь перешкоди, страхи та сумніви. Однак ми розпочнемо бути більш уважними до самих себе, до оточуючих і своїх справжніх потреб.

Тому втрата на шляху нашого розвитку – це невідʼємна частина життя! Не треба лякатися, а потрібно рухатися далі, та приділяти час для переживання втрат. Без цього ніяк…