Досвід групової психотерапії
Стан, коли здається, що проти тебе ополчився весь світ, в тій чи іншій мірі знайоме кожному. У такі моменти створюється враження, що ми живемо в нескінченному круговороті проблем на роботі, що навалюються як сніжний ком, конфліктів з близькими людьми, що виникають буквально на порожньому місці, безперервної низки образ из-за непонимания окружающими, охлаждения чувств в паре, ссор с детьми…
Хтось свої проблеми у взаєминах з іншими людьми намагається вирішити самостійно (що, по правді кажучи, досить рідко дає відчутний ефект, і людина через якийсь час ризикує знову наступити на ті ж граблі), хтось вирішує підійти до них комплексно і таким чином раз і назавжди розрубати це т гордіїв вузол.
Так, проблеми з побудовою правильних комунікацій відмінно вирішує психотерапія, а якщо вже говорити конкретно – групова психотерапія, що дозволяє надовго, якщо не назавжди, позбутися від безлічі проблем, в основі яких лежить наше невміння правильно вибудовувати відносини з оточуючими.
Але будемо відверті: про те, що собою являє групова терапія, більшість людей має вельми туманне уявлення. І для багатьох робота в подібних групах схожа, наприклад, зібранням анонімних алкоголіків і наркоманів. Тим часом, це не зовсім так.
І сьогодні я постараюся розповісти про групової терапії як би " зсередини» - з позиції людини, що намагається вирватися з порочного кола проблем, що дивиться на ситуацію очима моїх клієнтів, пов'язаних з багаторазовим повторенням ситуації, коли:
— раз за разом вы выбираете своим партнером человека, давящего на вас, обесценивающего вас, нивелирующего ваши достижения и т.д.;
— вы постоянно испытываете дискомфорт в любой компании или рабочем коллективе, чувствуете себя везде чужаком;
— ощущаете, что вас недооценивают, да и в целом относятся к вам несправедливо;
— осознаете, что постоянно придираетесь к окружающим, родным, критикуете детей, и ничего не можете с этим поделать;
— изменяете своему партнеру или постоянно терпите его измены, ненавидя себя за отсутствие силы воли, чтобы расстаться.
Власне, цей список проблем і претензій може бути нескінченним, а ось рішення від них – в принципі одне. Ось про нього сьогодні і поговоримо.
Як влаштована група
Відразу обмовлюся, що психотерапевтичні групи бувають різними: є тематичні, є відкриті (склад яких постійно оновлюється), є закриття (тут склад залишається незмінним). Треба сказати, що, якщо специфіка роботи відкритих або тематичних груп в загальних рисах зрозуміла всім, то робота в закритих групах для багатьох залишається терра інкогніта.
Що ж, відкриємо завісу таємниці. Зазвичай такі групи працюють до року-по три години раз на тиждень або двічі на місяць. Вести групи може як один, так і два психолога. Вони ж виступають модераторами в групі, а також визначають правила спілкування в ній. Власне, як такого переліку правил тут немає-говорити можна про все, при цьому кожен учасник може виступити ініціатором тієї чи іншої дискусії.
Але певні вчинки все ж табу. Як правило, в групі забороняється:
— драться, бросаться предметами мебели в других участников (если хочется кричать и даже материться, пожалуйста);
— заниматься сексом с другими участниками и приглашать в группу друзей или родственников: особые отношения, родственные или интимные, создают помехи для работы всей группы;
— выносить за пределы группы информацию, полученную от других участников в процессе работы, а также обсуждать с кем бы то ни было происходящее на групповых занятиях;
— утаивать от группы факт общения с другими участниками вне пределов группы.
Собственно, этим список ограничений и запретов ограничивается. Все остальное делать можно: говори, что считаешь нужным, делай, что хочешь.
Групова психотерапія-це життя в мініатюрі
Насправді заняття в групі-це міні-модель соціуму, коли вас оточують абсолютно різні за характером, світовідчуттям, вихованню та рівнем освіти люди, з різним баченням життя, власними пріоритетами і цінностями. І в умовах групи ви волею-неволею змушені будувати з ними відносини, спілкуватися.
Простий приклад. Ви амбітні і зарозумілі, вважаєте, що єдино правильна думка – ваше, не приймаєте іншої точки зору, тому в робочому колективі вас, що займає до того ж керівну посаду, м'яко кажучи, недолюблюють. У властивій вам манері ви починаєте вести себе і в групі, з однією лише різницею: якщо на роботі вам в очі не говорять, що ваш стиль спілкування кілька «напружує» і доставляє дискомфорт оточуючим, ображає їх, то в групі ваша поведінка стає предметом обговорення. Або-навпаки.
У звичайному житті ви звикли бути в тіні, намагаєтеся зайвий раз «не висовуватися», губитеся, коли Вам дають слово, і т.д. і в процесі роботи групи кожен учасник може звернути на це увагу, запропонувати обговорити, висловитися щодо причин вашої сором'язливості. Ефект від такого фокусування на вашій персоні, його відкритого обговорення полягає в унікальній можливості побачити себе з боку і зрозуміти себе.
Наприклад, ви схильні все завжди тримати під контролем, не соромлячись, завжди поправляєте оточуючих, робите їм зауваження і т.д. у звичайних життєвих обставинах, люди, яким відома ця ваша «слабкість», почувши від вас чергове «цінне вказівку», лише невдоволено пересмикнуть плечима і, зціпивши зуби, постараються якомога швидше ретируватися.
У групі події розвиваються зовсім інакше.
— Ты слишком раздражителен. Почему?
— Да потому что ты не прав! Не понимаю, как можно сморозить такую глупость!
— Но ведь это твое субъективное суждение. Ведь не может быть, что ты один прав, а все остальные ошибаются!
Чому для тебе так важливо завжди наполягати на своєму?
Чому так прагнеш, щоб останнє слово було за тобою?
Може, ти просто хочеш довести всім свою цінність і значимість?
І ось так, слово за слово, в групі може виникнути ціла дискусія про причини авторитарного стилю поведінки, про те, що насправді означає прагнення все контролювати і до чого це може привести. Але найголовніше: в процесі такої розмови у кожного учасника з'являється можливість побачити себе очима інших людей.
Роль психотерапевта в групі
Зрозуміло, що в подібних обговореннях і часом жарких дебатах роль психотерапевта складно переоцінити. Адже він виступає не тільки рефері в таких суперечках, а й модератором, а також таким собі зразком, на який вільно чи мимоволі орієнтуються учасники. Своїм стилем поведінки навіть у критичних ситуаціях він показує:
— как правильно реагировать на негатив вокруг;
— как отвечать на «неудобные» вопросы;
— как быть честным, но не обижать при этом другого человека;
— какие вопросы нужно задавать, чтобы получить прямой ответ;
— как проявлять поддержку, но так, чтобы человек не чувствовал себя должным и не ощущал жалости к себе;
— как защищать свою точку зрения, не опускаясь до уничижения оппонента;
— как сохранять территорию своего я, не ущемляя личного пространства других и пр.
Крім того, психотерапевт, залишаючись як би над суперечками, чуйно реагує на всі реакції учасників, вчасно надаючи підтримку тим, хто занурився в свій гіркий досвід, кого виникли дебати змусили відчути сором або сколихнули давні образи. З іншого боку, саме психолог акцентує увагу на тих важливих моментах, які можуть залишитися непоміченими групою, але грають серйозну роль в аналізі тих чи інших ситуації, моделей поведінки і реакцій, що, врешті-решт, допомагає учасникам краще зрозуміти себе.
Допомагаючи заглянути в так звані сліпі зони і» підсвічуючи " ситуації під іншим кутом, він вирівнює прямий діалог між учасниками. До речі, цікавий феномен. Згодом, в процесі роботи групи кожен її учасник окремо і сама група в цілому теж стає певною мірою психотерапевтом. Навчившись, за прикладом психолога, ведучого групу, ставити правильні питання, заглядати в глибину, відокремлювати зерна від плевел, вловлювати причинно-наслідковий зв'язок, учасники набувають навичок, що дозволяють не тільки краще пізнавати себе, але і давати розумні поради іншим. Тобто група сама по собі стає таким собі колективним психотерапевтом один для одного.
Теми, що піднімаються на групі
Основа всіх тим, що піднімаються в процесі роботи групи, – наше минуле з усім накопиченим за довгі роки вантажем образ і переживань, конфліктів і душевних проблем, не розібравшись з якими ми приречені проживати їх знову і знову, регулярно наступаючи на одні і ті ж граблі. І в цьому відношенні групова терапія дає подвійний ефект. З одного боку, група дозволяє розглянути ті чи інші ситуації з нашого життя під іншим кутом, з різних позицій, що дає можливість побачити те, що раніше залишалося непоміченим, зрозуміти те, що довгі роки залишалося незрозумілим.
Крім того, не варто скидати з рахунків так званий синдром попутника. Розповідаючи про своє травматичному, гіркому або ганебному досвіді, ми, промовляючи, робимо його менш болючим для себе. Ми перестаємо носити цей вантаж в собі і в результаті залишаємо свої душевні переживання в минулому. Особливо це стосується досвіду, спогади про який вганяють нас у фарбу. Десь ви незаслужено образили людину, колись зірвали злість на підлеглому, накричали на дитину, принизили колегу.
І нехай пройшло вже чимало років, але вам досі соромно за те, що тоді так вчинили. Ви розумієте, що були неправі, і усвідомлюєте, що той ваш вчинок заслуговує осуду оточуючих. Так, як в житті, так і в групі ваш розповідь неминуче викличе осуд, але, повірте, знайдуться і такі, хто зрозуміє вас і підтримає. І, відчувши цю підтримку, ви більше не будете так гостро переживати цей руйнівний для вас сором – відпустіть ситуацію, а значить, зможете рухатися далі. Більш того, саме переживання ганебного вчинку і розуміння його причин дозволить вам надалі не здійснювати його, тримати під контролем свої емоції. І в цьому феномен групової терапії.
Життя в моменті "тут і зараз"
Втім, не минулим єдиним живе група. Чи не менше уваги в процесі групової терапії приділяється і поточного моменту – тому, що відбувається між учасниками тут і зараз. Як вони комунікують між собою? Як реагують на критику на свою адресу? Яким чином проявляють емоції? Групова терапія дозволяє розібратися в собі і в оточуючих. Адже люди в реальному житті схильні будувати здогади: «Начальник подивився на мене з ранку невдоволено, значить, злиться за те, що я знову запізнився на роботу,
і позбавить премії...", " Дівчина в метро весь час на мене озирається-значить, хоче познайомитися? А може, вона просто злодійка?»
Таких прикладів безліч. І варіантів розвитку подій, які ми малюємо у себе в голові на підставі, загалом-то, незначних епізодів, якщо не сказати, нічого не значущих фактів – теж тьма-тьмуща. Все залежить від вашої фантазії. У той же час на групі учасники отримують унікальну можливість в подібних ситуаціях не губитися в здогадах, а прямо запитати про це: «чому ти роздратований?", "Ти щось хочеш дізнатися?"і т. д. І це дуже важливий аспект в роботі групи, адже, дізнаючись справжні причини поведінки інших людей, ми мінімізуємо ризик неправильно їх зрозуміти і на підставі своєї помилкової думки робити іноді поспішні, а іноді просто неправильні висновки.
Важливо й те, що в процесі спілкування учасників групи по їх поведінці і реакції на слова і вчинки інших можна виявити, що саме вони не приймають в собі. Адже не секрет, то риси, які викликають наше найбільше роздратування в інших, часто є те, від чого ми б з радістю позбулися самі. З іншого боку, такі комунікації в групі дозволяють апробувати ту модель поведінки, яка, з одного боку, вас приваблює, а з іншого – породжує побоювання, що вона не буде адекватно сприйнята оточуючими. Саме в групі учасники отримують унікальну можливість побачити, як на ті чи інші слова або вчинки можуть реагувати інші.
Групова динаміка
Очевидно, що в процесі роботи групи поведінка її учасників змінюється: на зміну настороженості при першому знайомстві приходить якась близькість, а з часом і головне – довіра. Саме довірчі відносини, коли тебе приймають з усіма твоїми недоліками і слабкостями, дозволяють в кінцевому підсумку, прийнявши себе і розібравшись в собі, розставивши всі крапки над і, змінити своє життя на краще.
У той же час завдяки груповій терапії кожен учасник групи усвідомлює: його проблеми не унікальні, у всіх є свої «таргани», немає бездоганних людей і всі ми схожі між собою. І це усвідомлення, як і розуміння того, що дратує вас в оточуючих і дратує в вас ІНШИХ, дозволяє працювати зі своїми емоціями, реакціями, недоліками і рухатися далі.
Результати групової терапії
Втім, основний ефект групової терапії навіть не в цьому. Основне, що ви виносите з занять групи, – це чітке розуміння того, що, незважаючи на всі свої недоліки, промахи, проблеми, – ви цікаві іншим. Групова психотерапія мотивує до того, щоб зосередитися на собі, прийняти себе, побачити в собі хороше і усвідомити власну цінність. І саме в цей момент усвідомлення і відкривається дорога до бажаних змін.
І що ж далі?
Зрозуміти як працює групова психотерапія і взяти участь в роботі групи ви можете заповнивши форму внизу сторінки. Чекаю вас!
P. S. Репост даної статті додасть вам промінчик тепла в карму, будьте щасливі!
